Сугак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:36, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. К. ЧР. 427. КС. 1882. X. 23. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Шух. I. 291. Бываетъ и роговой. Шух. I. 126, 127.
