Стямитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:35, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6.