Стуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Стуга, -ги, ж. 1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406. 2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. Стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
