Струс
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Струс, -су, м. 1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Мир. ХРВ. 85. Струс такий счинився, що й Боже. Лебед. у. 2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть. Канев. у.
