Струпішати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:28, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Нп.