Стовба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:12, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сто́вба, -би, ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. 2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк’ѣ. Чуб. VII. 400. 3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
