Староста
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:02, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. К. ЧР. 10. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. О. 1861. VIII. 91. 4) Сватъ. Мет. 41. МУЕ. III. 92, 93. Ум. Старо́стонько.
