Становити

Становити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. Становити грубу. Класть печь. Конст. у. 3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Дещо. Се мені нічого не становить. 4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною. Зміев. у.