Сп’янчитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:56, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сп’янчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп’янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.