Спостигати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:46, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спостига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. спостигти, -гну, -неш, гл. 1) Настигать, настичь, захватывать, захватить, поймать. Несподівана його, кажуть, смерть спостигла. МВ. II. 143. Його спостигли, як він утікав. Борз. у. 2) Успѣвать, успѣть. Не спостигне було хто слово неуважне до мене заговорити, я вже.... Федьк.
