Сподок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:38, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сподок, -дка, м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) Спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
