Співучий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:28, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.