Спережати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спережа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. спереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Канев. у. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Мет. 57. Думка думку спережає. МВ. І. Він спередив мене конем. Екат. у.
