Спасеник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:22, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.