Спарити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.
