Сопівка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:14, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. Ум. Сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.