Сонце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Со́нце, -ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. Схід-со́нця. Востокъ. Захід-со́нця. Западъ. По́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: Поки світ-сонця. Поки світсонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. Со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34.
