Сомиряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь свята правда, сомиряє неправду. ЗЮЗО. I. Матер. 23.