Слобоняти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:50, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.