Буба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:01, 26 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8. 2) Ягода. О. 1862. IX. 118. 3) = Бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. Бубу зробити. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7.
