Скота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:35, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ско́та, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. І. 4.