Скоро
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:33, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Скоро, нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. Нп. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об’їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. Ум. Скоренько, скоресенько.
