Сколотити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду. Чуб. V. 90. 2) Взболтать. Котл. Ен. VI. 73. 8) Сбить (масло и пр.). 4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду. Чуб. III. 376.