Брьохнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:54, 26 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.назва посилання
