Скипіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.