Сіпака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:14, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
