Сідати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:11, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Ном. № 11860. Стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. Сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. Ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, давай йому грошей! 2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Шевч. Червоне сонечко вже спочивать сідає. К. Дз. 160. 3) Осѣдать, осѣсть.
