Сичати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:10, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.