Бришкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:21, 26 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аѳ. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
