Себелюб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:22, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.