Святенниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:21, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було разураз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство про життя наше, а письмо святе то про Бога, про душу». Лубен. у.
