Світати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:19, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.