Свість
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:19, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Свість, -сти, ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. Ум. Свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.
