Свінути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:19, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Свінути, -ну, -неш, гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. Як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82).