Сапа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Левиц. І. 24. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Шух. I. 164. Ум. Сапка, сапочка.
