Самопихом
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:07, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Самопи́хом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду насамопих. Черн. у.