Ряд

Ряд, -ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд но ряду. Мил. 132. Ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. Ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. В ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в рядигоди упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. II. 9. Ми Чайченка бачимо в рядичаси. МН. II. 96. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101. 4) мн. ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. Рядо́к, рядо́чок.