Рушниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:56, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. Рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.