Ручник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:55, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ручник, -ка, м. 1) = Рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.