Ручитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:55, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ручи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.