Ручай
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:54, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. Ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.