Рундук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:52, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рундук, -ка, м1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. Рундучок. МВ. II. 32.