Рудка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:49, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рудка, -ки, ж. Ржавое болото, болото. Мир. ХРВ. 5. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав’язне в багнюці. О. 1861. XI. 2. Коли б нам через рудку перехватиться.