Рубонути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:48, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу. К. ЧР. 167.