Рубець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:48, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв’язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. Шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = Шрам. 3) мн. Рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. Рубчик.
