Рубати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:47, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Руба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. Чуб. V. 160. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Ном. № 7002. Поперед війська да січуть рубають. Чуб. III. 270. Рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка. ЗОЮР. І. 120.
