Розумно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:16, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розумно, нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. К. Псал. 227. Ум. Розумненько, розумне́сенько.
