Розносити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розноси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) = Рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. Ном. № 13850. 2) безл. Розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться. Кв. І. 18.
