Рознімати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл. 1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Чуб. V. 950. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши). Харьк. 2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. II. 184.
