Розлючений
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.